Установка Python виглядає як два кліки, і саме тому на ній спотикаються частіше, ніж на циклах. Програма ставиться, а в командному рядку комп'ютер відповідає, що такої команди немає. Або відкривається магазин додатків замість підказки. Або все працює у дитини на одному комп'ютері й не працює на іншому, хоча ставили однаково.

Майже всі ці випадки — одна й та сама причина, і вирішується вона однією галочкою в майстрі встановлення. Нижче порядок дій із поясненням, що саме відбувається на кожному кроці, і розбір трьох поломок, які доводиться лагодити найчастіше.

Звідки брати

Єдине правильне джерело — офіційний сайт python.org, розділ Downloads. Сайт сам визначає систему і пропонує потрібний файл, тому вибирати між варіантами зазвичай не доводиться. Беріть останню стабільну версію: конкретні номери змінюються кілька разів на рік, і ганятися за ними сенсу немає.

Чого робити не варто — ставити Python з магазину додатків Windows. Формально він працює, але живе в окремій захищеній папці, інакше бачить файли і регулярно конфліктує з редакторами коду. Половина звернень «у нас нічого не запускається» приходить саме від цієї версії, і лагодити її довше, ніж перевстановити з сайту.

Галочка, через яку все ламається

У першому ж вікні майстра, внизу, стоїть рядок Add python.exe to PATH. За замовчуванням він вимкнений. Його треба увімкнути до того, як натиснути кнопку встановлення.

PATH — це список папок, у яких система шукає програми, коли ви набираєте їх ім'я. Без цього рядка Python ставиться нормально, але на команду python комп'ютер чесно відповідає, що нічого з такою назвою не знає: він просто не здогадується, куди дивитися. Саме звідси ростуть майже всі «не працює» після успішної установки.

Пункт майстраЩо робитиЧому
Add python.exe to PATHувімкнутибез нього команда не знайдеться
Install Nowпідходить більшостіставить усе потрібне разом
Customize installationне потрібновибір там для окремих випадків
pipзалишити увімкненимним ставляться бібліотеки
IDLEзалишити увімкненимпростий редактор у комплекті
py launcherзалишити увімкненимдає коротку команду py
Disable path length limitувімкнути, якщо пропонуютьзнімає стару межу Windows на довжину шляху

Останній пункт з'являється в кінці, уже після встановлення, окремою кнопкою. Вмикати його безпечно: він прибирає обмеження в 260 символів на шлях до файлу, через яке іноді не ставляться бібліотеки з довгими іменами папок.

Перевірка, що все стало

Відкрийте командний рядок — у Windows це «Командная строка» або PowerShell, знайти можна пошуком у меню «Пуск». Наберіть команди по черзі.

КомандаЩо має відповісти
python --versionномер версії, наприклад Python 3.13.1
py --versionте саме, через launcher
pip --versionверсія pip і шлях до нього
pythonтри кутові дужки — ви всередині Python
exit()вихід назад у командний рядок

Якщо всі п'ять відпрацювали, установка завершена, і далі можна переходити до коду. Варто показати дитині саме цей набір команд: він перетворює «здається, стоїть» на перевірений факт, і потім та сама звичка працює з будь-якою іншою програмою.

Три поломки, які трапляються насправді

Відкривається магазин додатків. Ви набираєте python, а замість підказки запускається Microsoft Store. Це не поломка Python — це вбудований у Windows ярлик-заглушка, який спрацьовує, коли справжнього Python у PATH немає. Лікування те саме: перевстановити з сайту з увімкненою галочкою. Додатково можна вимкнути самі заглушки в параметрах системи, у розділі про псевдоніми виконання застосунків.

Команда не розпізнається. Повідомлення про те, що python не є внутрішньою або зовнішньою командою, означає рівно одне: PATH. Найшвидший вихід — запустити інсталятор ще раз, вибрати пункт зміни встановлення і додати галочку. Повного видалення для цього не потрібно.

Версій дві, а працює не та. Буває, коли Python уже ставили раніше, або коли поруч живе версія з магазину. Ознака характерна: python --version і py --version показують різні номери, а бібліотека, щойно встановлена через pip, «не знаходиться». Розібратися допомагає команда py -0 — вона перелічує всі встановлені версії. Зайві краще видалити через параметри системи, залишивши одну.

Перша програма: два різні способи запуску

Відразу після установки корисно показати дитині різницю між двома режимами, бо далі вона плутає їх постійно. Набрана в командному рядку команда python відкриває інтерактивний режим: ви пишете рядок, натискаєте Enter, відповідь приходить одразу. Зручно щось швидко перевірити, але програма ніде не зберігається і зникає разом з вікном.

Справжня програма живе у файлі з розширенням .py. Створіть його в будь-якому редакторі, напишіть усередині один рядок:

print('Привіт!')

Збережіть, наприклад, як test.py на робочому столі. Далі в командному рядку потрібно перейти в ту саму папку командою cd Desktop і запустити файл: python test.py. Саме цей крок — перехід у папку — виявляється несподівано важким: команда шукає файл там, де ви зараз, а не там, де файл лежить. Повідомлення «немає такого файлу» майже завжди означає, що ви в іншій папці, а не що файл зник.

pip: звідки беруться бібліотеки

Усе, чого немає в самому Python, ставиться однією командою в тому ж командному рядку. Писати її треба не всередині Python, а до його запуску — це ще одна класична плутанина.

КомандаЩо робить
pip install pygameставить бібліотеку
pip uninstall pygameвидаляє її
pip listпоказує все встановлене
pip install --upgrade pipоновлює сам pip

Якщо pip не впізнається, спробуйте довшу форму python -m pip install pygame — вона працює навіть там, де короткої команди немає в PATH.

Де власне писати код

Разом з Python ставиться IDLE — найпростіший редактор, якого цілком вистачає на перші місяці. Він уже налаштований, запускається з меню «Пуск» і не вимагає нічого додаткового. Для дитини сім-десяти років це правильний старт: менше кнопок — менше місць, де можна заблукати.

Далі зазвичай переходять на щось доросліше. VS Code популярний і безкоштовний, але вимагає окремого встановлення розширення для Python і трохи налаштування. Thonny — середній варіант, зроблений саме для навчання: у ньому видно, як змінюються значення змінних під час виконання, і це сильно допомагає на темі циклів.

Міняти редактор посеред теми не варто. Нове вікно з іншими кнопками з'їдає заняття цілком, і до коду дитина цього дня вже не доходить.

Якщо комп'ютер не ваш

На шкільному або робочому комп'ютері установка часто впирається в права: майстер просить пароль адміністратора, якого в дитини немає. Виходів два. Перший — ставити тільки для поточного користувача: у майстрі є відповідний пункт, і тоді Python лягає в домашню папку, без доступу до системних каталогів. Прав адміністратора для цього не потрібно, а для навчання різниці немає жодної.

Другий — не ставити взагалі. Для перших занять цілком вистачає браузерних середовищ, де Python уже працює на чужому сервері. Вони повільніші й не дружать з великими бібліотеками, але знімають питання установки повністю. На наших заняттях це запасний варіант для тих, у кого вдома тільки планшет: тему пройти можна, а домашню роботу дитина зробить з того ж браузера.

Коротко про macOS

На маках Python часто вже є, але це стара системна версія, і чіпати її не треба. Ставте окремо з python.org — установник там звичайний, і ніякої галочки PATH шукати не доведеться, вона не потрібна. Перевірка та сама, тільки команда зазвичай python3: просто python на маку може вести на ту саму стару системну версію.

Коли все встало і перевірилося, можна братися за перші програми. З чого вони складаються, розібрано в довіднику про цикл for і в матеріалі про списки і словники, а типові помилки новачків варто прочитати ще до того, як вони трапляться.